Музична парасолька

005

2587157

Музичний керівник

Оніщук Валентина Миколаївна

Стаж педагогічної діяльності — 26 років, освіта — вища, категорія — вища. Займається вивченням методики Карла Орфа «Музика для дітей». Свої надбання мала змогу презентувати під час методоб’єднання музичних керівників «Формування гармонійної особистості дитини крізь призму музичних нанотехнологій».

Педагогічне кредо: «Якщо в юному серці живе музика,то в ньому нема місця для черствості, байдужості,бездуховності» Золтан Жофчак

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

«Свято — справа серйозна»

Навіщо людині свято? На перший погляд, дивне й безглузде запитання. Свято потрібно для того, щоб було весело, радісно й добре на душі. Як колись у дитинстві ви з нетерпінням чекали Нового року або Дня Народження, так і тепер заздалегідь обов’язково налаштовуйте себе на мажорний, веселий лад. І тоді ваш настрій перейде дітям і очікування свята стане спільним. Для маленької людини будь-яке свято чимось схоже на казку, що несподівано вийшла з книги та пішла поруч з нами.7907102

Підготовка до свята чимось нагадує турботи справжньої господині, яка очікує дорогих гостей. Будь-хто з вас захоче зробити все для того, щоб у домі було затишно та весело. Тому при підготовці будь-якого свята в дитячому садочку без батьків не обійтись .Батьки — головні глядачі і помічники, головні цінителі та судді на святі в ДНЗ. Вони допомагають шити костюми, беруть участь у концертах, родинних святах, допомагають в оформленні приміщення. На святі вони — бажані гості.

Бувають батьки, які до безпам’ятства люблять власну дитину й готові допомагати їй завжди і в усьому: будь-яке прохання для них завжди схоже на командирський наказ. Це перші помічники, але не завжди союзники. Вони готові інтенсивно займатися тільки своєю дитиною.

Інші батьки є цілковитою протилежністю першому типу. Вони майже байдужі до свят.

Треба згадати і про батьківський комітет. Цим батькам інші довірили бути нашими помічниками. Нехай вони переконують та примушують інертних, стримують без міри активних, допомагають з реквізитом, з оформленням.

Всім треба налаштовуватися на святковий настрій і обов’язково готувати до цього дітей. Без внутрішнього відчуття щастя жодне свято не відбудеться!

Як пояснити дитині необхідність занять музикою?

19_1Чи знаєте ви, що ще перебуваючи в утробі матері, дитина може слухати музику. А по досягненню 18 тижнів, слух стає досконалим. Малюк семи місяців, перебуваючи в маминому животику, може стати справжнім меломаном! Справді, майбутні малюки дуже люблять класичну музику. Давно помічено, що твори Вівальді здатні заспокоїти дитину, Бах і Брамс збуджують і тонізують. Якщо малюк почує звуки важкої музики, це викличе у нього дискомфорт і він починає вести себе неспокійно. Класична музика благотворно впливає на розвиток плода і самопочуття мами. У житті багатьох батьків виникають питання, чи є сенс вчити дитину музиці і головне, як пояснити дитині необхідність занять музикою? Спробуємо розібратися в цих хвилюючих питаннях. Перше, що повинні знати батьки, це те що – музичний слух є у всіх дітей. Однак у одних цей слух виражений більш яскраво, в інших навпаки, це потрібно знати всім, хто в більшості думає, що музичного слуху у нього ніколи не було і не буде. Всупереч розхожій думці, музичним слухом володіють всі, практично кожен з нас. Щоб дитина «привчалася» до музики, необхідно займатися з нею з раннього дитинства, прищеплювати інтерес до музики. Окрім музичних ігор з дитиною, відвідуйте концерти класичної музики. Багато фахівців вважають, що прослуховування класичних творів позитивно позначаються на діяльності нервової, травної, серцево-судинної систем. Цій музиці властивий розслаблюючий ефект, а може і стимулювати розумову активність і фізичну діяльність. Чим раніше почнеться прилучення до класики музичних творів, тим більше у дитини можливостей полюбити її.

Як починати слухати музику з дитиною

Spring flowers backgroundШановні батьки! Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома.
Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.
Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.
У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.
Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Нерідко в дітей із церебральним паралічем характерні розлади емоційно-вольової збудливості, дратівливості, руховому розгальмуванню, в інших – у вигляді загальмованості, сором’язливості. Тому завдання підбираються індивідуально. Важливим елементом дітей першого – третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають дитини до музики – показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.
Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.
Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.
Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.
Пам’ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.
Починати слухання треба з маленьких творів. Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з’ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.
Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.
В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф’єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.
Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.
Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.
Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.

Як прищепити дитині любов до слухання музики.

777Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.
Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою! Другий спосіб – це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: «Пори року» П. Чайковського та Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по – своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватись на докучливий гамір.
Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. Самі «активні слухачі», років в 5 – 6 вперше потрапляють на справжні концерти. Але багатьом діткам до вподоби музикування в домашніх умовах. В решті – решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!
Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику(ф-но, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти ваша дитина(сопілка, барабан, металофон) До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається! Музикуйте і експериментуйте!

Музична терапія

Пасивна музична терапія полягає у прослуховуванні музики. Включайте дитині спокійні мелодії. Відчуття гармонії створюють звуки природи: дощ, спів пташок, дзюрчання струмка. Не одне дослідження доводило позитивний вплив класичної музики на дітей. Давайте їм слухати ранні роботи Моцарта, Бетховена, Гріга чи твори Баха з мажорним настроєм. Це не лише допоможе дитині розслабитись, але й розвиватиме звукове сприйняття та b3e4f2e0d6ba82ecce8df6e003998953музичний слух.
Активна терапія передбачає музичну діяльність дитини. Це може бути, наприклад, спів. Вивчіть з малюком кілька рядків пісні та співайте разом. Навіть наспівування окремих звуків позитивно впливають на організм, наприклад «ч» покращує дихання, а «е» покращує роботу головного мозку.
Чудовим варіантом стане гра на музичних інструментах. Ідеально, якщо вдома знайдеться якийсь музичний інструмент, на якому малюк зможе пограти. Проте може згодитися навіть ложка та кілька каструль, по яких можна «побарабанити». Це допоможе дитині виплеснути накопичені емоції.


 

dsc_6241music_notes_png_by_doloresdevelde-d5gt351

Музичний керівник

Крижанівська Людмила Михайлівна

Стаж педагогічної діяльності — 4 роки, освіта — вища. Займається вивченням теми «Творчий розвиток дітей засобами хореографії».

Педагогічне кредо: «Тільки любов до дитини відкриє найпростіший шлях в світ музичного мистецтва»

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

«Розвиток дошкільників в музично-руховій діяльності»

Музичні заняття у ДНЗ завжди були і лишаються найулюбленішими для малюків. На них дошкільники танцюють, співають, граються, вчаться слухати і розуміти музику, грають на дитячих музичних інструментах, відчувають себе маленькими артистами. За невеликий проміжок часу діти змінюють декілька видів музичної діяльності: слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах.

Значення музично-ритмічних рухів у музичному вихованні дошкільників

Значення цього виду музичної діяльності важко переоцінити, адже ще у ранньому дитинстві малюки адекватно реагують на музику різного характеру і свої емоції передають через рух. У цій взаємодії музика посідає основну позицію, а рух стає засобом виразності художніх образів.

Система прийомів з навчання музично-ритмічних рухів

Музично-ритмічні вправи, танці, ігри, хороводи спрямовані на виконання певних завдань з розвитку музичних здібностей дошкільників і мають доповнювати одне одного, перебувати у тісному взаємозв’язку, утворювати систему, в якій музичне виховання здійснюватиметься у певній послідовності. Музично-рухові вправи допомагають навчити дітей узгоджувати рухи з харатером музики, ритмічно і виразно рухатися, розвивають чуття ритму, передаючи через рух ритмічну виразність музики.

Таночки у дитячому садку

Серед інших видів музично-рухової діяльності, танцям приділяємо чи не найбільше часу. Ознайомлюємо малюків з елементами народного, бального та класичного танців, розвиваємо у них творчі здібності, які допомагають дітям створювати самостійні танцювальні образи.

Музично-рухові ігри

Музично-рухові ігри, як правило є заключногю частиною музичного заняття. Вони допомагають психологічно розвантажувати дітей, навчати їх гідно сприймати не лише перемоги, але й поразки. Гра стимулює дитину до творчості, розвиває вміння поводитися в колективі, розвиває дружні стосунки, викликає шквал емоцій, розвиває психічно та фізично.

risunok3

Заняття музикою розвивають інтелектуально.

Як ми вже відзначали, зі сприйняття і пізнання краси починається виховання емоційної культури. Емоційна ж культура, у свою чергу, стимулює item_5701роботу думки, змушує замислитися над сенсом тих чи інших моральних критеріїв. Таким чином, емоції і мислення тісно пов’язані між собою. І. П. Павлов писав, що «… головний імпульс для півкуль кори головного мозку йде з підкірки. Якщо виключити ці емоції, то кора позбавляється головного джерела сили».
Під впливом музичних вражень починають розмовляти самі інертні діти з уповільненим розумовим розвитком, яких, здавалося, ніякими силами неможливо було розворушити.
Значного інтелектуальної напруги вимагає від юного музиканта і гра по нотах. Коли дитина повинна не тільки «прочитати» нотну інформацію, часом досить складну, але й, що називається, озвучити її.
Як показали спільні дослідження угорських і німецьких учених, діти, які займаються музикою, володіють кращою реакцією, легше засвоюють рахунок. Був відзначений також прямий зв’язок між музичними та математичними здібностями дитини. Вчителі молодших класів розповідають, що після уроків музики дуже добре проходять уроки читання. У дітей загострюється сприйняття. Вони краще розуміють.
Музика будить думку. Угорський педагог Тібор Шара вважає, що «… слухання музики сприяє кращому засвоєнню пізнавального матеріалу інших предметів, зменшує відчуття перевантаженості». Музичний урок зі своїми ігровими елементами, художніми переживаннями, що є деякою противагою вивченню наукових дисциплін, виконує в розкладі функцію розрядки, сприяючи тим самим освоєнню пізнавального матеріалу інших предметів і загостреного сприйняття інших мистецтв «.

Заняття музикою зближують дітей та батьків

Ми маємо на увазі не тільки сам процес навчання на музичному інструменті, а й спільне слухання музики, спільний спів. І, мабуть, особливо спільне музикування. Тут можливості найрізноманітніші: гра в чотири руки, гра в ансамблі на різних інструментах. Або, наприклад, варіант, коли батьки, які вміють грати, акомпанують маленькому скрипалеві або співакові
Зближують і спільні домашні концерти.
Далеко не всі діти люблять бути солістами. Куди приємніше виступати в ансамблі з татом, мамою або бабусею. Знаємо сім’ю, де за сім, десять днів до свята (це може бути і сімейна дата) дев’ятирічний Діма, який займається в музичному гуртку, починає готуватися до концерту: підбирає акомпанемент до пісні, яку буде співати старша сестра, репетирує дует з татом, що грає на гітарі. Гостям розсилаються запрошення, які також робляться всією сім’єю.
Домашнє музикування
Треба сказати, що сімейне музикування — це зовсім не якась новація. Навпаки, воно має глибокі традиції. Зародившись в аристократичних салонах Західної Європи в 16-17 століттях, музикування все більш проникало в широкі кола інтелігенції. Центром такого музикування став Відень.
Особливо тут захоплювалися камерною музикою, і тому в музикуючих сім’ях (ця традиція досі збереглася в південній Німеччині, особливо в Баварії) батьки намагалися вчити дітей грати на різних музичних інструментах. Наприклад, якщо одна дитина грала на скрипці, то іншу вчили на альті або віолончелі.78094467_0_5211b_2c57fac2_XL

Заняття музикою роблять людину сильнішою. 0_78d55_a80bd016_XL

Музика не тільки допомагає вихованню чуйності, поетичного бачення світу, але розвиває й інші необхідні людині якості: рішучість, упевненість у собі. Як сказав Бетховен: «Музика повинна висікати вогонь з мужньої душі».
В історії чимало яскравих прикладів впливу музики, особливо пісенної, і на людину, і навіть на маси людей.
10 серпня 1792. Париж. Під час штурму королівського палацу спалахнув жорстокий бій. Перевага була на боці королівської охорони. Але ось зазвучала «Марсельєза» Руже де Ліля. Повсталий народ кинувся на штурм з новою енергією. Палац взято. Монархія знищена. Наступного дня за наказом революційного уряду пісня видається нечуваним для того часу тиражем в 10000 екземплярів і розходиться по всій країні. Один з революційних генералів писав у донесенні: «Надішліть підкріплення в тисячу чоловік або тисячу екземплярів «Марсельєзи».
Коли в 1912 році на «Титаніку» виникла пожежа, корабель став тонути, і порятунку вже неї було, музиканти суднового оркестру дістали інструменти і заграли Бетховена. І сталося диво: збожеволілі люди,які металися по палубі (у човнах вже місця не було), зупинилися і стали слухати. Величезна внутрішня сила бетховенської музики перемогла жах смерті, допомогла людині до останньої миті залишитися людиною.

Великі про музику

Велике місце займала музика в житті багатьох великих людей. 65г

  • Стендаль: «Слухаючи музику, я зосереджуюсь з великою ясністю і напруженістю над тим, чим зайнятий внутрішньо».
  • І. Є. Рєпін:»Я завжди любив музику. Якщо мені довго не доводилося її слухати, я сумував».
  • Ч. Дарвін:»… Якби мені довелося знову пережити своє життя, я встановив би для себе правило щодня читати якусь кількість віршів і слухати якусь кількість музики. Бути може, шляхом таких вправ мені б вдалося зберегти активність тих частин мого мозку, які тепер атрофувалися. Втрата цих смаків до поезії та музики рівносильна втраті щастя і може шкідливо відбиватися на розумових здібностях, а, ще ймовірніше, на моральних якостях, так як слабшає емоційна сторона нашої природи».
  • І. Герцен: «Є хвилини, в які цілком відчуваєш недолік земної мови, хотів би висловитися якось гармонією, музикою. Музика одна може перенести трепет однієї душі в іншу …»
  • І. С. Тургенєв: «Рідко що може змусити мене плакати. Ще іноді вірші Пушкіна до сліз зворушають. А від музики часто плачу «.