Музейна педагогіка
Музейна педагогіка – це наукова дисципліна на перетині музеєзнавства, педагогіки й
психології, яка розглядає музей як освітню систему.В Україні та близькому зарубіжжі відбувається процес становлення музейної педагогіки. (Термін уперше ввів у науковий обіг у 1934 році К. Фрізен, Німеччина.)
Завдання музейної педагогіки:
- формувати у дітей ціннісне ставлення до культурно-історичної спадщини;
- розвивати інтерес до експонатів музею;
- формувати образ музею як зберігача предметів культурно-історичного значення.
Основними напрямами діяльності музею на сучасному етапі є:
1) Робота з музейною аудиторією, яка спрямована на виховання ціннісного ставлення до культурної спадщини і прищеплення смаку до музейних цінностей.
2) Розвиток здібностей сприймати музейну інформацію через мову музейних експонатів.
3) Виховання емоцій, розвиток фантазії і уявлення, активності.
4) Створення в музеї умов, за яких би він працював найбільш ефективно.
5) Використання і популяризація нових освітніх технологій у формі окремих проектів.
Мета роботи з музейної педагогіки.
Головною метою роботи нашого педагогічного колективу в межах музейної педагогіки є виховання культурної творчої особистості, яка сприймає, цінить, втілює в життя принципи добра і краси.
Задля успішної реалізації цієї мети ми прагнемо максимально розширити розвивальне естетичне, художнє середовище, в якому виховуються наші діти, за такими напрямами:
- залучення дітей та їхніх батьків до відвідування музеїв;
- зустрічі дітей з цікавими людьми (поетами Артем′єва), музикантами (Францужан), художниками);
- залучення колективу ДНЗ№45 до відвідування музеїв м.Вінниці;
- створення міні-музеїв у дошкільному закладі народознавчого напрямку
Ознайомлення з рідним містом як засіб патріотичного виховання дітей дошкільного віку.