Л.В. Шелестова «Розвивальне читання»

Проблема навчання грамоти постійно є предметом обговорення серед науковців і практиків. Одна з них полягає в тому, що вихователі надають перевагу усталеним методам і прийомам, спрямованим лише на запам’ятовування літер і формування навичок злитого читання. Через це надто багато дитячих сил і часу витрачається на досить одноманітний процес, певний тренаж, результатом якого  є саме вміння читати. Часто педагоги забувають, що завдання читання – це максимальний розвиток різноманітних здібностей дитини, а знання і навички при цьому мають виконувати допоміжну функцію. Вчити дітей грамоти швидше, легше, цікавіше, зі значно більшою користю для їх загального розвитку пропонує старший науковий співробітник Інституту проблем виховання АПН України Людмила Шелестова. Цей підхід відповідає сучасним дидактичним вимогам і тенденціям психолого-педагогічної і медичної наук.

Дана методика навчання читання базується на принципі «читання по складах» (М.Зайцев, Н.Компанець, О.Федіна та ін..), але водночас вона підпорядкована завдання загального розвитку дитини.Авторська методика «Розвивальне читання» ставить за мету не лише навчання читання дітей дошкільного віку, а й їхній загальний розвиток: інтелектуальний, мовленнєвий, розвиток чуттєвої сфери, сенсорики, моторики, формування позитивної мотивації до пізнання загалом та до процесу читання зокрема. Серед її основних положень такі.

1. Навчання читання по складах.Відомо, що склад — найменша фо­нетично закінчена одиниця мовлення. Проте дітям зазвичай буває важко утворити склахи з вивчених літер. Тому доцільно навчати малюка нази­вати одразу склад, а не окремі літери, які він містить. Такий підхід допо­магає автоматично усунути проблеми переходу від літери до складу.
2. Проведення занять в ігровій формі.Оскільки гра — природна потреба дошкільнят, основна діяльність, яка викликає в них незмін­ний інтерес і захоплення, під час занять із малюками пропонуємо різ­номанітні ігри: «Разом із улюбленою лялькою пошукай літеру А, що заховалася в кімнаті», «Зафарбуй у зелений колір листочки, на яких є склади; літерою Е. Виріж їх і наклей на намальоване дерево» тощо.
3. Використання різноманітних видів діяпьності.Дітям дошкільного віку властивий інтерес до різноманітних видів діяльності, але при цьо­му вони не здатні довго зосереджуватися на одному з них. Тому автором розроблено систему завдань для вивчення кожної літери, що передбачає використання різних доступних дітям цього віку видів діяльності: малю­вання, вирізання, співи, танці, конструювання, виготовлення аплікацій, знаходження предметів у приміщенні, пересування у просторі, рольове перевтілення. Виконання таких ігрових завдань забезпечує роботу різних аналізаторів (зору, слуху, дотику) у поєднанні з руховими діями.
4. Застосування диференційованого підходу.При навчанні дітей потрібно враховувати психологічні особливості типологічних груп ді­тей (за ознаками типу нервової діяльності, темпераменту) та їхні ін­дивідуальні особливості, фізичний і психічний стан, уподобання, ін­тереси, бажання. Доцільним є варіювання кількості завдань, місця та темпу їх виконання залежно від індивідуальних особливостей дитини.
5. Відповідність змісту завдань пізнавальним запитам дітей.Зміст завдань добирався автором відповідно до чотирьох сфер жит­тєдіяльності дитини, передбачених Базовим компонентом дошкільноїосвіти в Україні: «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам», що роз­ширює уявлення дітей про навколишній світ.
6. Використання спеціальної техніки навчання читання.Вивчення кожної літери здійснюється за усталеним алгоритмом:

• ознайомлення з літерою, знаходження її серед відомих;
• ознайомлення зі складами, що утворюються за допомогою цієї літери;
• знаходження складу з новою літерою серед інших складів;
• знаходження складу з новою літерою в словах;
• конструювання слів із нових складів та читання слів.

Л.Шелестова «Розвивальне читання»